Стандарти в компанії та їх вплив

Коли компанія маленька та складається з невеликої кількості людей, які, так би мовити, вміщаються в одному кабінеті, то

необхідність у формалізації взаємовідносин, як правило, досить невелика. Є певні правила роботи, про які вони домовились. У разі необхідності, вони можуть ще раз зібратися та наново домовитись.

 

Коли у компанії працює більш як 30-40 осіб, то певні процеси та процедури вже необхідно формалізувати. Якщо цього не зробити, то у компанії починається хаос. Тому що можна переговорити з одним, він це сприйняв іншим чином або забув, або передав іншому не у повному обсягу. І чим більше людей, тим гірше. Тому є певна необхідність привести все до певного стандарту.

 

Наприклад, в компанії EDS Ukraine є посадові теки та теки штатного співробітника.

Тека штатного співробітника містить загальні документи, котрі повинні знати усі співробітники. Наприклад, політика компанії у сфері якості, політика компанії у сфері роботи з фінансовими звітами, інструктивні листи, цілі компанії.

Дехто вважає, що місія, основна ціль і таке інше – це зовсім не потрібні речі та не розуміє їх сенсу та нехтують ними. Це задум компанії та завдяки цьому задуму керівник компанії може розуміти, чи у вірному напрямі йде він і вся організація в цілому. Адже для того, щоб прийти туди, куди хочеш, треба розуміти, куди ти ідеш.

 

Досягнення основної цілі компанії – це також свого роду проєкт, один із тих, які реалізує організація. У стратегічній цілі точно вказано, які проєкти реалізує компанія та до чого прагне.

Ще у компанії існує політика, в якій точно вказано, коли і який проєкт передається менеджеру. Важливо, щоб менеджер проєкту брав участь ще на етапі, коли відділ продажу готує договір та веде переговори із Замовником. Бо відділ продажу виконує комерційну функцію та не розуміється на усіх деталях. І того досвіду, що має менеджер проєкту, у відділі продажу немає. І якщо відділ продажу діє окремо від менеджера, то може статися, що розрахунки зроблені не зовсім вірно або ж прийняті невірні технічні рішення, які неможливо втілити у життя.

 

Також деякі стандарти стосуються усіх співробітників, а деякі – тільки певних специфічних спеціалістів. Наприклад, у технічних спеціалістів набагато більше політик, серед яких політика з формування витратної частини, з ведення звітності.